ПРОЄКТ РІШЕННЯ № 15


ПРОЕКТ
УКРАЇНА
Глибоцька районна рада
ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ
          вул. М.Грушевського, 2а, смт.Глибока, 60400, тел.2-42-95, тел. «факс» 2-42-99, 21418809@mail.gov.ua
 

XVII СЕСІЯ VІI СКЛИКАННЯ
РІШЕННЯ № _________
 
___ _________ 2017 року                                          смт. Глибока
 
 
Про інформацію щодо реагування на депутатські запити, що  внесені на попередніх сесіях районної ради та в міжсесійний період
 
 
 
 
           
Керуючись ст.43 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.22 Закону України „Про статус депутатів місцевих рад”, розглянувши інформацію щодо реагування на депутатські запити, що внесені на попередніх  сесіях районної ради та в міжсесійний період, районна рада
В И Р І Ш И Л А:
 
         1. Інформацію щодо реагування на депутатські запити, що внесені на попередніх  сесіях районної ради та в міжсесійний період, взяти до відома (додається).
         2. Контроль за виконанням даного рішення покласти на керуючого справами районної ради Шмідта М.Д.
 
 
Голова районної ради                                                            П.В.Панчук      
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  Додаток
 до проекту рішення районної ради
№______________від__________2017 р.
 
Інформація
щодо реагування на депутатські запити, що 
внесені на попередніх сесіях районної ради
та в міжсесійний період
 
             1. Згідно запиту депутата районної ради Патраша В.Р. № 47-15/17 щодо надання матеріальної допомоги на лікування дочки Унгурян Віоріці Валеріївні жительці с. Багринівка рішенням сесії № 37-15/17 від 07.04.2017р. виділено матеріальну допомогу 1000 грн.
             2. Згідно запиту депутата районної ради Мельничук М.Л. № 46-15/17 щодо надання матеріальної допомоги лікування Пуюл Наталії Василівні жительці с. Горбівці рішенням сесії № 37-15/17 від 07.04.2017р. виділено матеріальну допомогу 2000 грн.
             3. Згідно запиту депутата районної ради Шкробанця І.В. № 45-15/17 щодо надання матеріальної допомоги лікування Пую Василю Івановичу жителю с. Опришени рішенням сесії № 37-15/17 від 07.04.2017р. виділено матеріальну допомогу 3000 грн.
            4. На звернення депутатів районної ради № 19-14/17 щодо недопущення росту тарифів на електроенергію в нічний час для освітлення територій населених пунктів та електроенергії, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) в межах своєї компетенції повідомляє.
 На сьогодні відповідно до законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України окремі групи споживачів мають знижені (у порівнянні з ринковими) тарифи на електроенергію, а енергопостачальні компанії – втрати, які виникають від різниці між ринковим і установленим (зниженим) тарифом.
 З метою компенсації цих втрат та відповідно недопущення стану розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України енергопостачальним компаніям надається компенсація втрат (дотації) від здійснення постачання електричної енергії.
  Зазначена компенсація включається до тарифів на електричну енергію для не побутових споживачів (промисловість, сільське господарство, залізничний транспорт, бюджетні організації та інші споживачі) та відповідно збільшує їх на 20-25%.
 Таким чином, має місце перехресне субсидіювання споживачів, які мають «пільгові» (знижені) тарифи (у тому числі, на зовнішнє освітлення населених пунктів), за рахунок інших споживачів електричної енергії.
 Поетапна ліквідація перехресного субсидіювання і вирівнювання тарифів на електричну енергію визначена в розділі XII Коаліційної угоди, укладеної учасниками коаліції депутатських фракцій Верховної Ради України VIII скликання.
 Крім того, підпунктом 2 пункту 2 розділу VI Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» передбачена необхідністю здійснення НКРЕКП заходів для застосування ринкових цін на електричну енергію для всіх категорій споживачів, крім визначених груп побутових споживачів.
 Слід відмітити, що Програмою діяльності Кабінету Міністрів України затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2016 № 294 та схваленою Верховною Радою України 14 квітня 2016 року № 1099-VIII передбачено ліквідацію перехресного субсидіювання, забезпечення прозорості встановлення тарифів та ефективної системи надання адресних субсидій.
 Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1192 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» з 01 січня 2017 року розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2004 № 761-р «Про заходи щодо поліпшення освітлення населених пунктів» (згідно з яким постановою Національної комісії регулювання енергетики України від 22.10.2004 № 1030 було затверджено Порядок диференціювання за годинами доби тарифів на електроенергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів) втратило чинність.
 З огляду на зазначене, НКРЕКП було прийнято постанову НКРЕКП від 15 грудня 2016 року № 2210 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України», якою було визнано такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 жовтня 2004 року № 1030 «Про Порядок диференціювання за годинами доби тарифів на електроенергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів» (зі змінами).
 Ураховуючи вищезазначене, з 01 січня 2017 року відпуск електричної енергії для потреб зовнішнього освітлення населених пунктів здійснюється за роздрібними тарифами відповідного класу напруги.
 Слід зазначити, що скасування постанови НКРЕКП від 15 грудня 2016 року № 2210 призведе до збільшення перехресного субсидіювання в електроенергетиці, що суперечитиме вказаному напрямку розвитку державної тарифної політики у цій сфері. Слід звернути увагу на те, що прийняття рішення щодо встановлення «пільгових» (знижених) тарифів на електроенергію для окремих споживачів не належить до компетенції НКРЕКП і можливе лише за умови прийняття відповідних нормативно-правових актів.
 Додатково повідомляємо, що для зовнішнього освітлення населених пунктів, за наявності окремого обліку споживання електричної енергії за періодами часу, розрахунки проводяться відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 20.12.2001 № 1241 «Про тарифи, диференційовані за періодами часу» (далі – Постанова № 1241) за тарифами, диференційованими за періодами часу, виходячи із рівня роздрібних тарифів на електричну енергію, встановлених для відповідних класів споживачів.
 Ставка тарифу для кожного періоду часу визначається шляхом множення встановленого роздрібного тарифу для споживачів відповідного класу на тарифний коефіцієнт.
 Відповідно до пункту 3 Постанови № 1241 для визначення рівня ставок тарифів, диференційованих за періодами часу, для кожного періоду (нічний, денний, напівпіковий, піковий) та всіх сезонів установлюються такі тарифні коефіцієнти та тривалість періодів:
Період часу нічний денний напівпіковий піковий
Двозонні тарифи, диференційовані за періодами часу
Тарифні коефіцієнти 0,35 1,8 - -
Тривалість періоду, год 8 16 - -
Тризонні тарифи, диференційовані за періодами часу
Тарифні коефіцієнти 0,25 - 1,02 1,8
Тривалість періоду, год 7 - 11 6
 При цьому, межі періодів за годинами доби для кожного сезону встановлюються відповідними службами НЕК «Укренерго» за погодженням із НКРЕКП.
            5. На звернення депутатів районної ради № 19-14/17 щодо недопущення росту тарифів на електроенергію Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) в межах своєї компетенції повідомляє.
 23 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1106 «Про внесення зміни до пункту 8 додатка до постанови Кабінету міністрів України від 25 грудня 1996р. № 1548 та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2005р. № 745».
 Згідно з зазначеною постановою з переліку повноважень НКРЕКП було виключено регулювання єдиних тарифів на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім тарифів на електричну енергію, що відпускається на побутові потреби населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення, а також виключено вимогу (рекомендацію) застосовувати починаючи з 1 вересня 2005 року єдині тарифи на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім тарифів на електричну енергію, що відпускається на побутові потреби населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення.
 Таким чином, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2015 року № 1106 було прийнято постанову НКРЕКП від 13 червня 2016 року № 1129 «Про затвердження Порядку ринкового формування роздрібних тарифів на електричну енергію, що відпускається споживачам», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2016 року за № 1199/29329, яка набрала чинності 01 січня 2017 року.
 Зазначаємо, що проект вказаної постанови НКРЕКП «було погоджено із заінтересованими міністерствами та відомствами (Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Антимонопольним комітетом України та Державною регуляторною службою України). При цьому, Антимонопольний комітет України звертав увагу на те, що об`єктивною передумовою досягнення ринкового формування роздрібних тарифів є, зокрема, скасування практики перехресного субсидіювання.
 Скасування відмітити, що методологія розрахунку єдиних роздрібних тарифів на електричну енергію сприяла існуванню одного з видів перехресного субсидіювання – за регіональним принципом, унаслідок чого споживачі енергокомпаній з нижчими рівнями розрахункових роздрібних тарифів на електроенергію дотували інших споживачів на території України. Так, протягом 2016 року споживачі енергопостачальників–«донорів» додатково щомісячно сплачували за споживачів енергопостачальників–«реципієнтів» 240-295 млн. грн. (без ПДВ).
 Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу VI «Прикінцеві та перехресні положення» Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» (далі – Закон) НКРЕКП мало здійснити необхідні заходи для застосування ринкових цін на електричну енергію для всіх категорій споживачів, крім визначених груп побутових споживачів.
 Також, пунктом 7 Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2014 року № 26-VIII, передбачена ліквідація крос-субсидій, перехід до ринкових тарифів на природний газ та електроенергію.
 Водночас, одним з пріоритетних завдань удосконалення державної тарифної політики в електроенергетиці, визначених у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2016 року № 294 та схваленій постановою Верховної Ради України від 14 квітня 2016 року № 1099-VIII, є ліквідація перехресного субсидіювання, забезпечення прозорості встановлення тарифів.
 Додатково інформуємо, що з метою уникнення негативних наслідків значного одномоментного збільшення тарифів для споживачів енергопостачальників–«реципієнтів» Порядком ринкового формування роздрібних тарифів на електричну енергію, що відпускається споживачам, передбачено механізм поступового відходу від застосування єдиних роздрібних тарифів для споживачів з урахуванням граничного рівня підвищення тарифів у розмірі 3% до рівня тарифів попереднього місяця.
 Ураховуючи зазначене, перехід до ринкового формування роздрібних тарифів для споживачів відповідає Закону та напрямкам державної тарифної політики в електроенергетиці, наведеній, зокрема, у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України.
 Додатково повідомляємо, що для непобутових споживачів I та II класів напруги за наявності окремого обліку споживання електроенергії за періодами часу розрахунки проводяться відповідно до постанови НКРЕ від 20.12.2001 № 1241 за тарифами, диференційованими за періодами часу, виходячи із рівня роздрібних тарифів на електричну енергію, встановлених для відповідних класів споживачів.
 Для таких споживачів ставка тарифу для двозонних та тризонних тарифів, диференційованих за періодами часу, визначається шляхом множення встановлено роздрібного тарифу для споживачів відповідного класу на наступні тарифні коефіцієнти:
Період часу нічний денний напівпіковий піковий
Двозонні тарифи, диференційовані за періодами часу
Тарифні коефіцієнти 0,35 1,8 - -
Тривалість
періоду, год
8 16 - -
Тризонні тарифи, диференційовані за періодами часу
Тарифні коефіцієнти 0,25 - 1,02 1,8
Тривалість
 періоду, год
7 - 11 6
 Межі періодів за годинами доби для кожного сезону встановлюються відповідними службами НЕК «Укренерго» за погодженням із НКРЕКП.
             6. Згідно запиту депутата районної ради Патраша В.Р. № 18-14/17 щодо обстеження та заміни електроопор (аварійних) в с. Багринівка Глибоцький РЕМ повідомляє, що роботи по заміні електроопор виконані до кінця травня буде проведена по перетяжці дротів.
             7. На звернення депутатів районної ради № 19-14/17 щодо недопущення росту тарифів Фонд державного майна України в межах компетенції повідомляє стосовно перегляду результатів продажу пакета акцій ПАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» ТОВ «ВС Енерджі Інтернейшл Україна» та повернення його в державну власність.
 Приватизація ПАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» проводилась протягом 1998-2014 років на виконання рішень Уряду та відповідно до вимог чинного на той час законодавства.
 Акції товариства розміщено такими способами:
 10,21% - на пільгових умовах працівникам товариства у 1998 році;
 5.47% - на сертифікатному аукціоні за приватизаційні майнові сертифікати у 1998 році;
 39,31% - на фондових біржах у 1998,1999 та 2014 роках;
 45% - за конкурсом з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону у 2012 році.
 За результатами продажу пакета акцій ПАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» за конкурсом з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону між Фондом державного майна України та переможцем конкурсу – ТОВ «ВС Енерджі Інтернейшл Україна» укладено договір купівлі – продажу пакета акцій від 08 лютого 2012 року № КПП – 592.
 Статтею 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» передбачено, що приватизований об`єкт підлягає поверненню у державну власність у разі розірвання або визнання недійсним в судовому порядку договору купівлі – продажу у зв`язку з невиконанням покупцем договірних зобов`язань.
 За результатами проведених перевірок виконання умов договору купівлі – продажу від 08 лютого 2012 року № КПП – 592 у 2016 році Фондом державного майна України було встановлено, що зобов`язання за договором виконуються належним чином, фактів невиконання покупцем договірних умов не виявлено.
 Враховуючи викладене вище, Фонд державного майна не має правових підстав для розірвання або визнання недійсним в судовому порядку договору купівлі – продажу від 08 лютого 2012 року № КПП – 592 та повернення пакета акцій Пат «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» у державну власність.
            8. На звернення депутатів районної ради № 19-14/17 щодо недопущення росту тарифів на електроенергію, недопущення росту тарифів на електроенергію в нічний час для освітлення територій населених пунктів та електроенергії, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) в межах своєї компетенції повідомляє.
 Щодо тарифів на електроенергію, що використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів
 Зазначене питання вже розглядалось НКРЕКП та Глибоцькій районній раді листом НКРЕКП від 22.03.2017 № 2971/17.2.2/7-17, у межах компетенції, було надано відповідь.
 Щодо внесення змін до постанови НКРЕКП від 13.06.2016 № 1129 «Про затвердження Порядку ринкового формування роздрібних тарифів на електричну енергію, що відпускається споживачам»
 23 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1006 «Про внесення зміни до пункту 8 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996р. № 1548 та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2005р. № 745».
 Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України виключено повноваження НКРЕКП щодо регулювання єдиних тарифів на електричну енергію, що відпускаються для кожного класу споживачів, крім тарифів на електричну енергію, що відпускається на побутові потреби населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення.
 Таким чином, на виконання постанови Кабінету міністрів України від 23 грудня 2015 року № 1006 було прийнято постанову НКРЕКП від 13 червня 2016 року № 1129 «Про затвердження Порядку ринкового формування роздрібних тарифів на електричну енергію, що відпускається споживачам» зареєстровану в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2016 року за № 1199/29329, яка набрала чинності 01 січня 2017 році.
 Зазначаємо, що проект постанови НКРЕКП «про затвердження Порядку ринкового формування роздрібних тарифів на електричну енергію, що відпускається споживачам» було погоджено із заінтересованими державними органами (Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Антимонопольним комітетом України та Державною регуляторною службою України). При цьому, Антимонопольний комітет України звертав увагу на те, що об`єктивною передумовою досягнення ринкового формування роздрібних тарифів є, зокрема, скасування практики перехресного субсидіювання.
 Слід відмітити, що методологія розрахунку єдиних роздрібних тарифів на електричну енергію сприяла існування одного з видів перехресного субсидіювання – за регіональним принципом, унаслідок чого споживачі енергокомпаній з нижчими рівнями розрахункових роздрібних тарифів на електроенергію дотували інших споживачів на території України. Так, протягом 2016 року споживачі енергопостачальників-«донорів» додатково щомісячно сплачували за споживачів енергопостачальників-«репицієнтів» 240-295 млн. грн. (без ПДВ).
 Додатково повідомляємо, що з метою уникнення негативних наслідків значного одномоментного збільшення тарифів для споживачів енергопостачальників-«реципієнтів» Порядком ринкового формування роздрібних тарифів на електричну енергію, що відпускається споживачам передбачено механізм поступового відходу від застосування єдиних роздрібних тарифів на електричну енергію та переходу до ринкового формування роздрібних тарифів для споживачів з урахуванням граничного рівня підвищення тарифів у розмірі 3% до рівня тарифів попереднього місяця.
 Щодо зниження тарифів на електричну енергію
 Законом України «Про електроенергетику» передбачено ринкове формування тарифів на електричну енергію. Одним із основних завдань НКРЕКП є, зокрема, реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.
 Відповідно до Порядку розрахунку роздрібного тарифу на електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869, Тимчасової методики розрахунку роздрібного тарифу на спожиту електроенергію, тарифу на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами та тарифу на постачання електроенергії, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 06 травня 1998 року №564, та Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 13 червня 1996 року № 15/1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 серпня 1996 року за № 433/1458, роздрібний тариф (у тому числі тариф на електроенергію для населення), за яким споживач оплачує спожиту електричну енергію, складається із:
  •  закупівельної ціни електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії та/або у безпосередніх виробників електричної енергії;
  •  тарифу на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами відповідного класу напруги ліцензіата з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, на території ліцензованої діяльності якого перебуває споживач;
  •  складової, яка забезпечує покриття витрат з постачання електричної енергії (тариф на постачання);
  •  нормативних технологічних витрат у місцевих (локальних) електричних мережах.
 Слід зазначити, що питома вага оптової ринкової ціни на електричну енергію (далі – ОРЦ) в структурі роздрібних тарифів складає близько 84%, рівень якої залежить передусім від фактору зміни цін на первинні енергоносії – ядерне паливо, вугілля, природний газ, мазут. При цьому, має місце значна залежність від зовнішніх джерел постачання: 100% закупівель ядерного палива, 75% газу, ОРЦ формується відповідно до Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 03 березня 2016 року № 289, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 березня 2016 року за № 428/28558.
 Тарифи на електроенергію, що відпускаються населенню, затверджені постановою НКРЕКП від 26.02.2015 № 220 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 березня 2015 року за № 231/26676 (далі – Постанова № 220).
 Тарифи на електричну енергію для побутових споживачів (населення) згідно з діючими нормативно-правовими актами є фіксованими та однаковими на всій території України. Враховуючи соціальний фактор, перегляд рівнів тарифів на електроенергію для населення відбувається без урахування всіх чинників, які мають визначати його рівень.
 Внаслідок цього, тарифи на електроенергію для населення навіть після їх підвищення у березні 2017 року, відшкодовують лише 53,2% ринкового рівня тарифу.
 Різниця в тарифах для населення між фіксованими та ринковими рівнями компенсується енергопостачальним компаніям через механізм дотацій за рахунок промисловості, залізничного транспорту, бюджетних організацій та інших споживачів, які сплачують за електроенергію майже на 25% більше. Таким чином, відбувається перехресне субсидіювання населення за рахунок інших споживачів.
 Як вже зазначалося, ліквідація перехресного субсидіювання є пріоритетним напрямком державної політики у сфері енергетики.
 Враховуючи вищенаведене, прийняття Постанови № 220 було спрямовано на поступову ліквідацію перехресного субсидіювання населення за рахунок інших споживачів. В той час же час, усвідомлюючи те, що для значної частини населення одноразове підвищення тарифів на електричну енергію для населення до економічно обґрунтованого рівня є значним фінансовим навантаженням. Постановою № 220 передбачено поетапне підвищення тарифів протягом трьох років: з 01.04.2015; з 01.09.2015; з 01.03.2016; з 01.09.2016; з 01.03.2017.
 Особливості застосування тарифів на електричну енергію для населення регулюються Порядком застосування тарифів на електроенергію, затверджених постановою НКРЕ від 23.04.2012 № 498, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2012 року за № 599/20912 (далі – Порядок).
 Слід зазначити, що відповідно до Постанови № 220 в окрему тарифну групу виділене населення, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання (у тому числі в сільській місцевості). Для цієї категорії споживачів в опалювальний період при споживанні до 300 кВт. год встановлено найнижчий тариф на електроенергію.
 Крім того, повідомляємо, що побутові та не побутові споживачі за наявності окремого обліку споживання електричної енергії за періодами часу, можуть зекономити при розрахунках за спожиту електричну енергію збільшуючи її споживання у нічний час.
 Диференційовані тарифи на електроенергію для побутових споживачів
 Пунктом 2.3 Порядку визначено, що за наявності окремого обліку споживання електроенергії за періодами часу розрахунки населення та споживачів, прирівняних до населення, проводяться за відповідними тарифами та такими тарифними коефіцієнтами:
  1. за двозонними тарифами, диференційованими за періодами часу:
 0,5 тарифу в години нічного мінімального навантаження енергосистеми (з 23-ї години до 7-ї години);
 Повний тариф у інші години доби.
  1. за тризонними тарифами, диференційованими за періодами часу:
 1,5 тарифу в години максимального навантаження енергосистеми (з 8-ї години до 11-ї години і з 20-ї години до 22-ї години);
 повний тариф у напівпіковий період (з 7-ї години до 8-ї години, з 11-ї години до 20-ї години, з 22-ї години до 23-ї години);
 0,4 тарифу в години нічного мінімального навантаження енергосистеми (з 23-ї години до 7-ї).
 Диференційовані тарифи на електроенергію для не побутових споживачів
 відповідно до пункту 1 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 20.12.2001 № 1241 «Про тарифи, диференційовані за періодами часу» енергопостачальні компанії, які визначають роздрібні тарифи на електричну енергію для споживачів згідно з Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, для розрахунків із споживачами I та II класів напруги формують тарифи, диференційовані за періодами часу, виходячи із рівня роздрібних тарифів на електричну енергію, встановлених для відповідних класів споживачів.
 Ставка тарифу для кожного періоду часу визначається шляхом множення встановленого роздрібного тарифу для споживачів відповідного класу на тарифний коефіцієнт.
 При цьому відповідно до пункту 3.25 Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, споживачі, які бажають здійснювати розрахунок за спожиту електричну енергію за тарифами диференційованими за періодами часу, в тому числі за годинами доби, мають забезпечити облік електричної енергії для власного споживання відповідними засобами диференційованого (погодинного) обліку електричної енергії.
 Крім того, слід зазначити, що постановою НКРКЕП від 22.01.2015 № 37 «Про внесення зміни до постанови НКРЕ від 20 грудня 2001 року № 1241» внесені зміни, щодо зменшення тарифних коефіцієнтів в нічний період.
 Таким чином, застосування приладів диференційного обліку електричної енергії надає споживачам можливість економити до 50 % при оплаті за спожиту електричну енергію. Зниження тарифів на електроенергію (у тому числі вартість електричної енергії, що використовується в години нічного мінімального навантаження енергосистеми) призведе до поглиблення перехресного субсидіювання одних споживачів за рахунок інших, що суперечитиме напрямкам державної політики, зокрема, зазначених у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України.
 Щодо вартості нестандартного приєднання електроустановок до електричних мереж
 Частиною першою статті 17² Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що вартість послуг з приєднання розраховується електропередавальною організацією у порядку, передбаченому методикою розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж, і обґрунтовується від місця приєднання електроустановки замовника до місця забезпечення потужності.
 Згідно з пунктом 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.07.2016 № 567-р «Про заходи з визначення вартості приєднання споживачів до електричних мереж електропередавальних організацій» (далі – Розпорядження), НКРЕКП було рекомендовано розробити методику розрахунку плати за приєднання споживачів з дозволеною до використання потужністю від 150 кВт до 5000 кВт.
 Так, порядок розрахунку плати за приєднання електроустановок замовників до електричних мереж, збільшення існуючої абонованої приєднаної потужності електроустановок або зміни вимог до надійності електропостачання електроустановок встановлений Методикою розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженою постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 12.02.2013 № 115, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 № 339/22871 (із змінами) (далі – Методика).
 На виконання пункту 2 Розпорядження НКРЕКП було розроблено проект постанови «Про затвердження Змін до Методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж».
 07 листопада 2016 року з урахуванням пропозицій та зауважень від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань прийнято постанову НКРЕКП № 1946 «Про затвердження Змін до Методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж», яку 16.11.2016 за № 1485/29615 зареєстровано в Міністерстві юстиції України.
 Так, відповідно до положень пункту 4.2 вказаної Методики електропередавальна організація відповідно до формули 7 цієї Методики може щорічно (але не рідше одного разу на п`ять років) розраховувати питому вартість нестандартного приєднання, тис. грн./кВт (без податку на додану вартість), та надавати НКРЕКП відповідне розрахункове значення з обґрунтуваннями.
 НКРЕКП розглядає надані електропередавальними організаціями відповідні розрахункові значення питомих вартостей нестандартного приєднання та встановлює на наступний календарний рік відповідні величини питомої вартості нестандартного приєднання, визначені відповідно до формули 7 цієї Методики, для кожної електропередавальної організації.
 До дати визначення для суб`єктів природних монополій вартості заміщення (відтворення) активів з урахуванням фізичного зносу та коефіцієнта оптимізації усіма без винятку електропередавальними організаціями питома вартість нестандартного приєднання для електропередавальних організацій, які не визначили вартість заміщення (відтворення) активів, визначається відповідно до формули 8 цієї Методики на рівні середнього питомого значення за вихідними даними електропередавальних організацій, які вже визначили вартість заміщення (відтворення) активів.
 29.11.2016 НКРЕКП звернулась до усіх електропередавальних організацій щодо надання розрахункових значень величин питомої вартості нестандартного приєднання електроустановок до електричних мереж на 2017 рік та отримала від електропередавальних організацій розрахунки величин питомої вартості нестандартного приєднання електроустановок до електричних мереж на 2017 рік.
 З метою виконання вимог Закону України «Про електроенергетику» та вимог Методики, прийнято постанову НКРЕКП від 31.01.2017 № 148 «Про встановлення величин питомої вартості нестандартного приєднання електроустановок до електричних мереж на 2017 рік», якою затверджені величини питомої вартості нестандартного приєднання електроустановок до електричних мереж на 2017 рік для усіх електропередавальних організацій.
 На виконання частини сьомої статі 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» постанову НКРЕКП від 31.01.2017 № 148 «Про встановлення величин питомої вартості нестандартного приєднання електроустановок до електричних мереж на 2017 рік» надіслано для офіційного опублікування в газету «Урядовий кур`єр».
 Окремо повідомляємо, що Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.01.2013 № 32 зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2013 року за № 236/22768 визначено порядок/процедуру приєднання електроустановок до електричних мереж.
 Плата за приєднання до електричних мереж суб`єкта господарювання визначається електропередавальною організацією відповідно до методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж. Зміни до Правил приєднання електроустановок до електричних мереж не вносилися.
 Підсумовуючи викладене, постанови НКРЕКП від 07.11.2016 № 1946 «Про затвердження Змін до методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж», від 31.01.2017 № 148 «Про встановлення величин питомої вартості нестандартного приєднання електроустановок до електричних мереж на 2017 рік», від 13.06.2016 № 1129 «Про затвердження Порядку ринкового формування роздрібних тарифів на електричну енергію, що відпускається споживачам», від 20.12.2001 № 1241 «Про тарифи, диференційовані за періодами часу» прийняті відповідно до Закону України «Про електроенергетику» та постановив Кабінету Міністрів України і можуть бути анульовані у разі внесення відповідних змін до положень законодавства, зокрема до положень на підставі яких, вказані постанови НКРЕКП прийняті.
            9. На звернення депутатів районної ради № 19-14/17 про врегулювання комплексу питань щодо транспортних засобів з іноземною реєстрацією Міністерство фінансів України повідомляє. На вирішення порушених питань спрямовано підготовлений групою народних депутатів України законопроект № 5567 від 21.12.2016 «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо врегулювання транзиту та тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування)». Мінфін, відповідно до повноважень та у межах компетенції, забезпечується супроводження зазначеного законопроекту у комітетах Верховної Ради для вироблення оптимальної законодавчої моделі тимчасового ввезення громадянами на митну територію України транспортних засобів, у тому числі з іноземною реєстрацією, з урахуванням оцінки її впливу на доходну частину державного бюджету та забезпечення ефективного контролю уповноваженими державними органами виконавчої влади за додержанням умов тимчасового ввезення резидентами транспортних засобів з умовним частковим звільненням від оподаткування. Вважаємо, що спосіб врегулювання ситуації, що виникла має ґрунтуватися на положеннях міжнародної Конвенції про тимчасове ввезення (стороною якої є Україна), задовольняти вимоги власників транспортних засобів та забезпечувати надходження до державного бюджету від оподаткування при тимчасовому ввезенні цих транспортних засобів.
              10. На звернення депутатів районної ради № 156-11/16 щодо розподілу надходження податків від реалізації підакцизних товарів Міністерство фінансів України повідомляє наступне.
 Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства, регулюються Бюджетним кодексом України (далі – Кодекс) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
 Так, статтями 86, 89-91 Кодексу визначено критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами та перелік видатків місцевих бюджетів.
 Статтею 7 Кодексу та статтею 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон) надано право органам місцевого самоврядування самостійно визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України.
 Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.
 Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами (стаття 4 Закону).
 Статтею 91 Кодексу «Видатки місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів» визначено, що з місцевих бюджетів можуть спрямовуватись кошти на інші програми, пов`язані з виконанням власних повноважень, затверджені Верховною Радою Автономної республіки Крим, відповідною місцевою радою згідно із законом.
 Щодо права на здійснення видатків, слід зазначити, що статтею 23 Кодексу визначено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному Кодексом, та дозволяють надавати бюджетні асигнування.
 Відповідно до статті 2 Закону районні та обласні ради – органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.
 Повноваження районних і обласних рад визначені статтею 43 Закону.
 Враховуючи вищевикладене, орган місцевого самоврядування планує та здійснює видатки виключно у відповідності до вимог Бюджетного кодексу України (статті 89-91 Кодексу) та згідно з повноваженнями, зазначеними у Законі.
 З 2015 року в Україні розпочато реформування бюджетної системи в контексті децентралізації та запроваджено нову модель міжбюджетних відносин. Реформа міжбюджетних відносин та зміни до бюджетних і податкового законодавства визначили нову фінансову основу органів місцевого самоврядування, встановили новий розподіл загальнодержавних податків та запровадили нову систему бюджетного вирівнювання.
 Змінами до Кодексу на законодавчому рівні забезпечено повну бюджетну самостійність місцевих бюджетів, у т.ч. шляхом збільшення дохідних джерел їх формування та розширення прав органів місцевого самоврядування, як в частині адміністрування податків та зборів, так і в частині визначення напрямків використання бюджетних коштів.
 Закріплення за рівнями бюджетів певних видів доходів чи їх частини здійснено з урахуванням видаткових повноважень, які фінансуються з відповідних бюджетів.
 Завдяки новій моделі фінансового забезпечення місцевих бюджетів вдалося забезпечити позитивну динаміку надходжень місцевих бюджетів.
 Слід зазначити, що питання фінансового забезпечення місцевих бюджетів в умовах бюджетів децентралізації в першу чергу залежить від роботи місцевих органів влади стосовно вжиття ними дієвих заходів щодо пошуку оптимальних інструментів та механізмів комплексного вирішення проблем наповнення місцевих бюджетів.
 Проведення заходів стосовно вишукання додаткових джерел надходжень до бюджету, розширення бази оподаткування та збільшення надходжень, мобілізації доходів до місцевих бюджетів адекватно стану розвитку економіки територій, здійснення заходів з детінізації економіки дозволить підвищити самодостатність місцевих бюджетів та надасть можливість здійснювати заплановані видатки.
            11. На звернення депутатів районної ради № 44-54/17 щодо ініціювання продовження на 2017 рік дії Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про врегулювання містобудівної діяльності» щодо прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт» комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства ВР України інформує. Що у Верховні Раді України зареєстровано проект Закону України «Про врегулювання містобудівної діяльності» щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт (реєстр. № 3696). У відповідності до законодавчої процедури, законопроект № 3696 розглянуто Верховною Радою України 18.10.2016 та прийнято в першому читанні за основу. За результатами розгляду законопроекту № 3696 у другому читанні 16.03.2017 Верховною Радою України прийнято рішення направити його на повторне друге читання. Наразі проект закону опрацьовується Комітетом та готується для розгляду Верховною Радою України у повторному другому читанні.
            12. Згідно запиту депутата районної ради Левицької О.М. № 20-14/17 щодо проведення ремонту дороги в с. Просикуряни Сучевенська сільська рада повідомляє. Дана дорога не перебуває у вкрай критичному та жахливому стані, як вказано у депутатському запиті, оскільки сільська рада неодноразово проводила ремонтні роботи. Центральна дорога потребує капітального ремонту, як і інші дороги сільської ради. Однак із-за відсутності коштів, сільська рада не має можливості профінансувати ремонтні роботи дороги. За сприяння громадян села Просикуряни та БФ «Батьківський край» Ігрохолдингу «Мрія» у квітні місяці поточного року, дорога частково була гравійована та профільована.
            13. На звернення депутатів районної ради № 19-14/17 щодо недопущення росту тарифів на електроенергію на виконання резолюції Секретаріату Кабінету Міністрів України від 13.03.2017 № 9177/1/1-17  Мінекономрозвитку разом з НКРЕКП, Міненерговугілля, Мінрегіоном та Фондом державного майна опрацювали порушене у зверненні питання та в межах своєї компетенції повідомляє.
 Законом України «Про електроенергетику» передбачено ринкове формування тарифів на електричну енергію.
 Тарифи на електроенергію, що відпускаються населенню, затверджені постановою НКРЕКП від 26.02.2015 № 220 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускаються населенню», зареєстрованою в Мін`юсті 02.03.2015 за № 231/26676 (далі – Постанова № 220), і після підвищення у березні п. р., відшкодовують лише 53,2% ринкового рівня тарифу.
 Різниця між фіксованими та ринковими рівнями тарифів для населення компенсується енергопостачальними компаніями через механізм дотацій за рахунок промисловості, залізничного транспорту, бюджетних організацій та інших споживачів, які сплачують за електроенергію майже на 25% більше. Таким чином, відбувається перехресне субсидіювання населення за рахунок інших споживачів.
 Відповідно до Постанови № 220 в окрему тарифну групу виділене населення, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання (у тому числі в сільській місцевості). Для цієї категорії споживачів в опалювальний період при споживанні до 3000 кВт. Год. встановлено найнижчий тариф на електроенергію.
 Крім того, побутові та не побутові споживачі за наявності окремого обліку споживання електроенергії за періодами часу, можуть зекономити при розрахунках за спожиту електричну енергію збільшуючи її споживання у нічний час.
 Особливості застосування тарифів на електричну енергію для населення регулюються Порядком застосування тарифів на електроенергію, затвердженим постановою НКРЕКП від 23.04.2012 № 498, зареєстрованою в Мін`юсті 23.04.2012 за № 599/20912. Пунктом 2.3. Порядку визначено, що за наявності окремого обліку споживання електроенергії за періодами часу розрахунки населення та споживачів, прирівняних до населення, проводяться за відповідними тарифами та такими коефіцієнтами:
  1. за двозонними тарифами, диференційованими за періодами часу:
 0,5 тарифу в години нічного мінімального навантаження енергосистеми (з 23-ї години до 7-ї години);
 повний тариф у інші години доби.
  1. За тризонними тарифами, диференційованими за періодами часу:
 1,5 тарифу в години максимального навантаження енергосистеми (з 8-ї години до 11-ї години і з 20-ї години до 23-ї години);
 повний тариф у напівпіковий період  (з 7-ї години до 8-ї години. З 11-ї години до 20-ї години, з 22-ї години до 23-ї години);
 0,4 тарифу в години нічного мінімального навантаження енергосистеми (з 23-ї години до 7-ї години).
 З 01.01.2017 відпуск електроенергії для потреб зовнішнього освітлення населених пунктах здійснюється за роздрібними тарифами відповідного класу напруги.
 Для зовнішнього освітлення населених пунктів, за наявності окремого обліку споживання електричної енергії за періодами часу, розрахунки проводяться відповідно до постанови НКРЕКП від 20.12.2001 № 1241 «Про тарифи, диференційовані за періодами часу» (далі – Постанова № 1241) за тарифами диференційованими за періодами часу, виходячи із рівня роздрібних тарифів на електричну енергію, встановлених для відповідних класів споживачів.
 Ставка тарифу для кожного періоду часу визначається шляхом множення встановлення роздрібного тарифу для споживачів відповідного класу на тарифний коефіцієнт.
 Відповідно до пункту 3 Постанови № 1241 для визначення рівня ставок тарифів, диференційованих за періодами часу, для кожного періоду (нічний, денний, напівпіковий, піковий) та всіх сезонів установлено тарифні коефіцієнти та тривалість періодів. При цьому, межі періодів за годинами доби для кожного сезону встановлюються відповідними службами НЕК «Укренерго» за погодженням із НКРЕКП.
 Крім того, постановою НКРЕК від 22.01.2015 № 37 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 20 грудня 2001 року № 1241» внесені зміни щодо зменшення тарифних коефіцієнтів в нічний період. Застосування приладів диференційованого обліку електроенергії надає споживачам можливість економити до 50% при оплаті за спожиту електричну енергію (у т.ч. вартість електроенергії, що використовується в години мінімального навантаження).
 Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 № 1006 виключено повноваження НКРЕКП щодо регулювання єдиних тарифів на електроенергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім тарифів на електроенергію, що відпускається на побутові потреби населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення.
 На виконання цієї постанови прийнято постанову НКРЕКП від 13.06.2016 № 1129 «Про затвердження Порядку ринкового формування роздрібних тарифів на електричну енергію, що відпускається споживачам». З метою уникнення негативних наслідків негативних наслідків значного одномоментного збільшення тарифів для споживачів енергопостачальників – «реципієнтів» цим Порядком передбачено механізм поступового відходу від застосування єдиних роздрібних тарифів на електроенергію та переходу до ринкового формування роздрібних тарифів для споживання з урахуванням граничного рівня підвищення тарифів у розмірі 3% до рівня тарифів попереднього місяця.
 Частиною першою статті 171 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що вартість послуг з приєднання до розраховується електропередавальною організацією у порядку, передбаченому методикою розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж, і обґрунтовується витратами, необхідними для будівництва та/або реконструкції електромереж від місця приєднання електроустановки замовника до місця забезпечення потужності.
 Відповідно до Закону та Методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕКП від 12.02.2013 № 115, зареєстрованою в Мін`юсті 28.02.2013 за № 339/22871, прийнято постанову НКРЕКП від 17.01.2017 № 148, якою затверджені величини питомої вартості нестандартного приєднання електроустановок до електричних мереж на 2017 рік для усіх електропередавальних організацій.
 Згідно з Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженими постановою НКРЕКП від 17.01.2013 № 32, зареєстрованою в Мін`юсті 08.02.2013 за № 236/22768, визначено порядок/процедуру приєднання електроустановок до електричних мереж. Плата за приєднання до електричних мереж. Зміни до Правил приєднання електроустановок до електричних мереж не вносилися.
 Щодо перегляду результатів продажу ПАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» слід зауважити наступне.
 Приватизація ПАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» проводилася протягом 1998-2014рр. на виконання рішень Уряду та відповідно до вимог чинного на той час законодавства.
 Акції товариства розміщено такими способами: 10,21% - на пільгових умовах працівникам товариства у 1998р.; 5,47% - на сертифікатному аукціоні за приватизаційні майнові сертифікати у 1998р.; 39,91% на фондових біржах у 1998, 1999 та 2014рр.; 45% - за конкурсом з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону у 2012 році.
 За результатами продажу пакету акцій ПАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» за конкурсом з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону між Фондом державного майна та переможцем конкурсу – ТОВ «ВС Енерджі Інтернейшл України» укладено договір купівлі-продажу пакета акцій від 08.02.2012 № КПП-592.
 Статтею 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» передбачено, що приватизований об`єкт підлягає поверненню у державну власність у разі розірвання або визнання недійсним у судовому порядку договору купівлі-продажу у зв`язку з невиконанням покупцем договірних зобов`язань.
 За результатами проведених перевірок виконання умов договору купівлі від 08.02.2012 № КПП-592 у 2016р. Фондом державного майна було встановлено, що зобов`язання за договором виконуються належним чином, фактів невиконання покупцем договірних умов не виявлено, тому відсутні правові підстави для розірвання або визнання недійсним в судовому порядку договору купівлі-продажу та повернення пакета акцій ПАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» у державну власність.
            14. На звернення депутатів районної ради № 43-15/17 щодо завершення будівництва Йорданештської ЗОШ I-III ступенів Адміністрація Президента України повідомляє, що дане звернення скеровано до Кабінету Міністрів України та Чернівецької обласної державної адміністрації для опрацювання в межах компетенції та інформування про результати.
            15. На звернення депутатів районної ради № 44-15/17 щодо ініціювання продовження на 2017 рік дії закону України «Про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт» Адміністрація Президента України повідомляє, що дане звернення надіслано для розгляду згідно з компетенцією до кабінету Міністрів України, який проінформує про результати.
            16. На звернення депутатів районної ради № 43-15/17 щодо завершення будівництва Йорданештської ЗОШ I-III ступенів Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Управління впровадження та моніторингу пріоритетних проектів будівництва) в межах компетенції повідомляє. Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Закон) Мінрегіону передбачено державний фонд регіонального розвитку (далі – ДФРР) в обсязі 3,5 млрд. гривень ( з них Чернівецькій області – 98,7 млн. гривень). Порядок підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 № 196 (далі – Порядок). Станом на 15.05.2017 до Мінрегіону направлено перелік проектів, які відповідно до рішення регіональної комісії, пропонуються для фінансування у 2017 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку. В зазначений перелік включено проект «Будівництво загальноосвітньої школи I-III ступеню в с. Йорданешти Глибоцького району Чернівецької області з обсягом фінансування 6213,110 тис. грн. (в тому числі ДФРР – 3791,99 тис. грн., кошти місцевого бюджету – 421,311 тис. грн., 2000 тис. грн. – субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам та здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій). Таким чином, питання реалізації зазначеного проекту може вирішуватись за кошти державного бюджету, в межах призначень для регіону, місцевих бюджетів, а також інших джерел відповідно до законодавства.
            17. На звернення депутатів районної ради № 42-15/17 щодо недопущення зубожіння населення Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП, Регулятор), в межах компетенції повідомляє.
 Відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» (далі – Закон) до компетенції регулятора на ринку природного газу належать, зокрема встановлення тарифів на послуги транспортування та розподілу природного газу та відповідно до статті 17 Закону України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» до повноважень НКРЕКП належить, зокрема встановлення тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій.
 При цьому, закон прийнято на виконання зобов`язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, та спрямований на імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики.
 Разом з цим, законом передбачено здійснення оплати вартості послуг транспортування та розподілу природного газу як плати за потужність об`єкта споживача.
 Законом не визначено повноважень НКРЕКП щодо:
  • встановлення цін на природній газ;
  • забезпечення пільгами та субсидіями споживачів;
  • питання права власності на газорозподільні мережі.
 Пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (далі – Кодекс ГРМ), визначено, що розрахунки споживача за договором розподілу природного газу здійснюється за тарифом, встановленим Регулятором для відповідного оператора газорозподільних систем (далі – Оператор ГРМ), виходячи з величини приєднаної потужності об`єкта споживача.
 При цьому, відповідно до абзацу четвертого пункту 3 частини 6 статті 4 Закону будь-які платежі, пов`язані з доступом до газотранспортних і газорозподільних систем, газосховищ та установки LNG або приєднанням до газотранспортної або газорозподільної системи (у тому числі тарифи на послуги транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) природного газу та послуги установки LNG), розраховуються незалежно від фізичного шляху слідування природного газу.
 Таким чином, забезпечення потужності, право користування якою оператор газотранспортної системи та оператор газорозподільної системи може надати замовникам, зокрема побутовим споживачам (населенню), з гарантією реалізації такого права не залежить від фактичних обсягів споживання природного газу та від фізичного шляху слідкування природного газу.
 Разом з цим, з 01 квітня 2017 року набрали чинності тарифи на послуги розподілу природного газу для газорозподільних підприємств, розраховані на основі приєднаної потужності, встановлені постановами НКРЕКП.
 Зазначені тарифи були розраховані на основі методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затвердженої постановою НКРЕКП від 25.02.2016 № 236 (зі змінами) (далі – Методика). Дана Методика розроблена з урахуванням досвіду країн ЄС та передбачає соціальний захист побутових споживачів для полегшення їх адаптації до нових умов на ринку природного газу.
 Методику розміщено на офіційному веб-сайті НКРКЕП (htttp://www.nerc.gov.ua/), відповідно у розділі «Документи/постанови/2016», а також у Системі інформаційно-правового забезпечення «Ліга: Закон».
 Слід зазначити, що обґрунтування до рішення про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ «Укртрансгаз» та тарифів на послуги розподілу природного газу для газорозподільних підприємств розміщено на офіційному веб-сайті НКРЕКП (http://www.nerc.gov.ua/data/filearch/Materialy_zasidan/2017/berezen/28.03.2017/p14_28-03-17.pdf).
 Встановлення тарифів на основі нової методології як плати за потужність та відокремлення вартості послуг від вартості газу як товару передбачає відхід від застарілої системи встановлення загального тарифу, та надає ряд переваг для кінцевого споживача:
  • споживач може вільно обирати постачальника газу;
  • внаслідок конкуренції на ринку постачання ціна на газ (товар) зменшиться;
  • нарахування за послуги буде рівномірним;
  • прозорість формування платежів за газ як товар та послуг розподілу природного газу;
  • розмір плати за користування газовою інфраструктурою визначається залежно від установленого тарифу та встановлених газових приладів і лічильника, які наявні у споживача;
  • підвищення рівня безпеки газопостачання;
  • контроль за наданням якісних послуг.
 Варто зазначити, що з урахуванням вимог законодавства, вартість послуг транспортування природного газу включена до тарифу на послуги розподілу природного газу.
 Одночасно зазначаємо, що стара неефективна методологія тарифоутворення не в повній мірі відображала характер та суть надання послуг транспортування та розподілу природного газу, оскільки витрати на забезпечення надійної та безпечної експлуатації газорозподільної системи, а саме обслуговування та підтримки технічного стану пристроїв, установок, мереж, а також системних об`єктів згідно з вимогами законодавства, підтримання необхідного тиску в трубопроводах, забезпечення постійних чергувань команд технічної допомоги, витрати на оплаті праці працівників підприємств, в тому числі диспетчерів, слюсарів та контролерів, та інші витрати не залежать від обсягів розподілу природного газу.
 При такому механізмі оплати послуг розподілу природного газу виникала сезонність отримання Операторами ГРМ тарифної виручки, так як влітку обсяги споживання природного газу значно менші порівняно з зимовим періодом.
 Таким чином, механізм введення плати за потужність дозволяє забезпечити рівномірне надходження коштів за послуги Оператора ГРМ, у тому числі в літній період, що є найбільш сприятливим для забезпечення стабільної роботи, обслуговування трубопроводів, проведення профілактичних та ремонтних робіт, та рівномірну оплату вартості послуг споживачем.
 При цьому, вищезазначена методологія розрахунку тарифів на послуги розподілу природного газу передбачає встановлення тарифів для кожного Оператора ГРМ окремо, в залежності від їх рівнів витрат на обслуговування газорозподільних систем та загальної величини приєднаної потужності всіх споживачів кожного окремого Оператора ГРМ.
 Ватро відмітити, що плата за потужність, яка оплачується споживачем, до свого складу включає:
  • податок на додану вартість, встановлений Податковим кодексом України;
  • вартість послуг Оператора ГТС (ПАТ «Укртрансгаз») в точках виходу, яка сформована відповідно до Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги транспортування природного газу для точок виходу на основі багаторічного стимулюючого регулювання, затвердженої постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2517, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України, виходячи з необхідних витрат на обслуговування 38 046 км мереж ГТС, 72 компресорних станцій, 110 компресорних цехів, 702 газоперекачувальних агрегатів, 1455 газорозподільних станцій тощо, зусиллями 21 тисячі працівників;
  • витрати Операторів ГРМ, пов`язані із забезпеченням надійної та безпечної експлуатації газорозподільної системи України: понад 274 441 км мереж ГРМ, 52 213 газових регуляторних пунктів/шафових газових регуляторних пунктів, 46 863 систем електрохімзахисту, обслуговування і підтримки технічного стану інших пристроїв, установок, мереж, а також системних об`єктів згідно з вимогами законодавства підтримання необхідного тиску в трубопроводах, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій зусиллями 53 тис. працівників тощо.
 Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу I Кодексу ГРМ Оператор ГРМ відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.
 При старій системі оплати споживачами за послуги розподілу та транспортування природного газу (доставки) левова частка оплати припадала на споживачів, що споживали великі обсяги природного газу. Таким чином, таким споживачами фактично сплачувалась частка вартості послуг за споживачів, що споживали менший обсяг природного газу.
 Крім того, споживачі, які приєднані до газової труби, але не використовували природний газ, відповідно не сплачували і вартість обслуговування мережі, забезпеченого тиску та потужності, за них це сплачували інші споживачі.
 При цьому, при новій системі оплати споживачами за послуги розподілу та транспортування природного газу, як плати за потужність, відбувається рівномірний та справедливий розподіл оплати за надані послуги, а саме за право користування потужністю споживачами сплачується пропорційно забезпеченій потужності, відповідно до типорозміру встановленого лічильника газу.
 Одночасно зазначаємо, що споживачі природного газу у разі виявлення потреби зменшення приєднаної потужності можуть у зручний і доступний спосіб зменшити типорозмір вже встановленого лічильника шляхом внесення відповідних змін до проектної документації.
 Положення Кодексу ГРМ містять гнучкі та диференційовані підходи у вирішенні питання визначення типорозміру лічильника природного газу, встановленого у споживача, та жодним чином не встановлюють виключного права операторів газорозподільних систем на вибір типорозміру лічильника.
 Так, відповідно до пункту 5 глави 1 розділу V Кодексу ГРМ при письмовому зверненні споживача про зменшення приєднаної (дозволеної) потужності його об`єкта, визначеної в технічних умовах приєднання та/або проектній документації, в установленому законодавством порядку вносяться відповідні зміни до технічних умов приєднання та/або проектної документації, які погоджуються з Оператором ГРМ. У такому разі змінюються (зменшуються) типорозмір (номінальна потужність) комерційного вузла обліку в точці вимірювання та приєднана потужність об`єкта споживача, а Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII Кодексу. При цьому заходи із заміни комерційного вузла обліку газу забезпечуються Оператором ГРМ за рахунок споживача у строк, що не повинен перевищувати три календарних місяці з дати компенсації споживачем затрат Оператора ГРМ на заміну комерційного вузла обліку газу.
 При цьому, забороняється демонтаж комерційного вузла обліку без одночасного встановлення іншого комерційного вузла обліку зі зменшеним типорозміром.
 Якщо Оператор ГРМ у визначений строк не здійснив заміну комерційного вузла обліку газу, розрахунок споживача за послуги розподілу природного газу з дати прострочення заміни комерційного вузла обліку газу здійснюється, виходячи з приєднаної потужності, як для типорозміру комерційного вузла обліку газу, який мав бути встановлений.
 Після встановлення тарифів, розрахованих на основі приєднаної потужності відповідно до законодавства, що було логічним продовженням загальної реформи ринку природного газу, до НКРЕКП одночасно звернулись споживачі, Прем`єр-міністр України Володимир Гройсман та Президент України Петро Порошенко щодо призупинення дії рішень Комісії щодо встановлення тарифів на послуги розподілу газу з метою забезпечення додаткового захисту споживачів.
 Тому на відкритому засіданні 10.04.2017 прийнято постанову НКРЕКП № 494 щодо скасування попередніх рішень про встановлення тарифів на послуги транспортування та розподілу природного газу як плати за потужність.
             18. На звернення депутатів районної ради № 42-15/17 щодо  ініціювання продовження на 2017 рік дії закону України «Про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт» Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Департамент державних програм та розвитку житлового будівництва) в межах компетенції повідомляє. Верховною Радою України прийнято у першому читанні проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (реєстр. № 3696 від 22.12.2015), яким передбачено можливість прийняття в експлуатацію до 31 рудня 2018 року об`єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт. За результатами законопроекту на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства 02.11.2016 прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді Україні розглянути проект Закону про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт (реєстр. № 3696). За результатами розгляду законопроекту у Верховні раді України 16.03.2017 року прийнято рішення щодо направлення його на повторне друге читання. Враховуючи зазначене, після прийняття Верховною радою України змін до законодавства буде підстава для продовження дії порядку прийняття в експлуатацію об`єктів, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт.
             19. На запит групи депутатів районної ради № 54-16/17 щодо надання інформації про статус земельних ділянок Глибоцького району, які розташовані у межах територій населених пунктів, та земель, що знаходяться за межами цих населених пунктів, та які виставлені, або мають виставлятися на продаж або в оренду Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повідомляє наступне. На офіційному веб-сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в розділі «земельні аукціони» розміщена інформація про земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які включені до переліку земельних ділянок на території Чернівецької області (за межами населених пунктів), права на які будуть виставлятись на земельні торги. Згідно інформації розміщеної на вищевказаному сайті на території Глибоцького району до переліку земельних ділянок, права на які будуть виставлятись на земельні торги не включені земельні ділянки, які знаходяться на території Михайлівської сільської ради (за межами населених пунктів):
 7321084200:01:006:0004 площею 41,5248 га;
 7321084200:01:004:0038 площею 14,849 га;
 7321084200:01:005:0625 площею 11,8331 га.
 Щодо надання інформації про земельні ділянки, які розташовані в межах населених пунктів, головне управління Держгеокадастру  Чернівецькій області повідомляє, що згідно ст. 122 Земельного кодексу України передача земельних ділянок у власність або у користування належить до повноважень органів місцевого самоврядування.
 
 
 
 
Керуючий справами
районної ради                                                                       Шмідт М.Д.